Вибори ректора

02/07/2013

Коментарі до інтерв’ю з Кучабським (продовження)

    • 02.07.13 17:45
    • студент
      http://www.youtube.com/watch?v=rTu7I8v3DYU
    • 30.06.13 18:30
    • Щодо програми1. Потрібно добиватися матеріального закріплення статусу - науково-дослідного (дурного з європейської точки - але реального але не підкріпленого матеріально в Україні)! Університет має бути насамперед науковим осередком - куди йдуть найкращі наукові кадри, праця яких відповідно поціновується!
      2. Потрібно добиватися автономії вузу від міністерства це дасть змогу оптимальніше організувати навчальний процес. Розвернути його до практики.
      3. Не погоджуюся, що в Університеті головний студент! Це постійно проголошував на словах Вакарчук! Ще у Ленін писав, що рівень навчального закладу визначається рівнем його викладачів! Або ж у Біблії - не може сліпий бути повадирем зрячому! Студент заключає із закладом угоду - і за нею вправі отримати належні послуги. Все решта - це від більшовиків та хунвейбінів!
    • 30.06.13 15:20
    • Велика мета для Великого універсДванадцять кроків до великої мети
      29.06.2013 19:55 __ Олександр Кучабський
      http://vgolos.com.ua/blog/828.html
      Пропозиція програми порятунку Львівського національного університету імені Івана Франка (відкрита для обговорення). Якщо хтось спробує виправдати критичний стан Львівського університету Франка складною політичною ситуацією в країні, чи світовою економічною кризою – не вір! Справжній університет не є віддзеркаленням суспільних відносин, а – локомотивом розвитку міста, регіону, держави. Наше завтра формується в університетських аудиторіях та бібліотеках саме сьогодні. Ось чому від зміни очільника університету залежить майбутнє не лише людей, чиї трудові книжки покояться в сейфах на вулиці Університетській. Велика мета – це повернення Львівському університету слави наукової перлини Європи. Щоб статус Львівського університету не визначався лише величними стінами давнього Галицького сейму, потрібно зробити певні кроки в правильному напрямку. Цей шлях важкий і тривалий, але якщо як слід визначити ціль, знайти сили для її досягнення і присвятити себе її реалізації, то велика мета має шанс стати реальністю. Сьогодні успіх цієї місії залежить від Тебе! Кожен крок повинен бути раціональним. Кожен крок покликаний розширювати горизонти. Кожен крок має надати нового змісту старій формі. Йти до великої мети потрібно разом! Крок перший – обери достойного Ректора. Побутує стереотип, що найкращий ректор – свій ректор. Можна припустити, що майбутній ректор, пропрацювавши тут попередньо якийсь час, впевненіше керуватиме. Однак є ситуації, коли це правило не працює. Якщо в організації відсутній механізм оновлення еліт, то така організація приречена на деградацію. Ректором має стати особа, яка здатна запропонувати таку програму розвитку Університету, яка буде близькою та зрозумілою переважній більшості учасників освітньо-наукового процесу: студентам, викладачам, адміністрації, допоміжному персоналу. Іноді таку програму легше сформулювати саме людині з незаангажованим та свіжим поглядом на проблеми розвитку Університету. Крок другий – обирай не особу, а команду. Роль особистості в управлінському процесі важлива, але не ключова. Успішне управління у сьогоднішньому розумінні полягає у правильному підборі управлінської команди та раціональному розподілі серед її представників повноважень. Командний підхід до управління Університетом полягає у такій максимі – «важлива не особа, а команда, яка покликана реалізовувати єдину і зрозумілу всім програму». Обираючи Ректора, добре проаналізуй, кому буде делеговано виконувати реальну повсякденну управлінську роботу. Важливим індикатором правильного підходу майбутнього Ректора до формування управлінської команди є не лише персональний, але також кількісний підхід. Адже чим більше в установі «других осіб», тим слабшою є ціла управлінська система. Крок третій – перетвори вибори Ректора на відкриту дискусію. Вибори Ректора Університету – це етапна подія в житті академічної спільноти, яка може відкрити перед нею або нові горизонти, або навпаки – поховати останні надії на конструктивну роботу. Очевидно, що шанси на успішне розв’язання цього завдання прямо залежать від кількості претендентів. Ректор повинен обиратися не кулуарно, а відкрито. Виборчий процес має генерувати синергетичний ефект, тобто відбуватися таким чином, щоб переможець з одного боку отримав змогу якісного критичного аналізу своєї програми, а з іншого – зміг почерпнути найкращі програмні ідеї від інших претендентів. Крок четвертий – не дозволь майбутньому Ректорові стати Твоїм начальником. Ректор повинен бути не начальником, а наставником. У сучасному світі все частіше менш ефективні ієрархічні структури поступаються місцем мережевим. Це спонукає нас до необхідності переосмислення місця і ролі Ректора в організаційній системі Університету. Ректором майбутнього має стати ефективний менеджер з досвідом управлінської роботи, який вміє залучати персонал до досягнення спільних цілей, а не змушувати працівників до виконання малозрозумілих завдань. Крок п’ятий – не дай майбутньому Ректорові почити на лаврах. Не секрет, що серед претендентів на ректорство знайдуться такі, які розуміють цю місію насамперед як засіб підвищення свого матеріального добробуту. Важливо ретельно проаналізувати мотиви кожного і відсіяти таких, які одразу ж після виборів матимуть схильність потонути у благах та привілеях. Ефективний Ректор - це не почесті та задоволення, а самовіддана праця. Хочеться вірити, що саме нашому поколінню судилося обрати Ректора, який їздитиме на роботу велосипедом, а не лімузином. Крок шостий – домагайся утвердження принципу «Студент понад усе». Університет живе тільки тоді, коли є бажаючі здобувати в його аудиторіях знання. Глобалізація ринку освітніх послуг дозволила абітурієнтам вільно обирати навчальні заклади. Тисячі молодих українців сьогодні навчаються за кордоном, тільки через те, що там студент є в центрі організації освітньо-наукового процесу. Якщо ця філософія не запанує у Львівському університеті, тоді новообраний Ректор має шанси стати останнім в його багатовіковій історії. Отже, сьогодні першою людиною в університеті повинен бути не ректор, а Його Величність Студент! Крок сьомий – скажи «ні» корупції. Сьогодні хабар в Україні не рідкість, а, на жаль, - норма життя. Університет у цьому не виняток. Однак, корупція в Університеті - це не лише хабарі за оцінки, чи місця на державному замовленні. Чи знає звичайний університетський працівник як розподіляються університетські кошти? А може ці кошти можна було б використати краще? Зокрема так, щоб перед викладачем не виникала спокуса брати хабар, а студентові цікавіше було б вивчити предмет, ніж принижувати себе порушенням закону за запис у заліковці. Отже, справжня боротьба з корупцією, в тому числі і в стінах Університету, це – насамперед ліквідація передумов для корупції, через впровадження максимально відкритих і прозорих процедур у найбільш корупціогенних ділянках роботи. Крок восьмий – борися з бюрократизацією. Бюрократія за своєю суттю є явищем позитивним, оскільки дозволяє опанувати процеси життєдіяльності зрозумілими та прозорими правилами. Однак, як і все в житті, вона теж має свою раціональну межу. Викладач, заповнюючи все нові та щоразу складніші бланки звітної документації, насправді позбавляється змоги читати, розвиватися науково та культурно, готуватися до лекцій і в кінцевому рахунку має всі шанси перетворитися на гвинтик системи документообігу. Ефективність Університету – це вільний обмін думками, а не бюрократичними циркулярами. Крок дев’ятий – впроваджуй електронну систему комунікацій. Електронний прийом документів для абітурієнтів – це не фантазії, а необхідність, яка показала свою ефективність у більшості європейських університетах і мала бути впроваджена у Львові ще з десяток років тому. Час – один з найважливіших ресурсів у конкурентному середовищі. Заощаджуючи його за допомогою механізму єдиної електронної системи комунікацій в Університеті, можна буде забути про проблему фізичної відстані, а також сміливо забути про черги в університетських коридорах та паперову тяганину в управлінських кабінетах. Крок десятий – домагайся зменшення лекційного навантаження викладачів. Закон співвідношення кількості та якості проявляється в правилі: «краще менше, але краще». Якщо нам справді залежиться на якості університетської освіти, потрібно суттєво знизити кількість предметів та лекцій, які повинні прочитати викладачі в межах свого навчального навантаження. Не є таємницею, що звичайній двогодинній лекції має передувати багатогодинна підготовча робота викладача в бібліотеках та Інтернеті, а підсумовує не менш тривала «робота над помилками». Хто з викладачів Університету може сьогодні дозволити собі таку розкіш? Однак це шлях, яким пішли всі європейські університети, які дбають насамперед про якість, а не статистичні показники. Натомість варто запровадити ширшу практику саме відкритих лекцій, зокрема проведення частини з лекційних занять у дистанційному форматі. Крок одинадцятий – вимагай справедливої мотивації праці. Жодна ціль ніколи не буде досягнутою виключно на ентузіазмі. Сьогодні Ректор – єдиний розпорядник університетських коштів. Натомість передовий європейський досвід показує, що найефективнішою є схема, за якою саме кафедра є базовою фінансовою одиницею в університеті. Щоб належно мотивувати працю науковця розроблено прості та зрозумілі системи оцінювання їх роботи, а це – відкрита і продуктивна конкуренція в рамках Університету. Яких наукових результатів можна очікувати там, де на участь у конференціях не передбачено жодної копійки? Лише принципово нові механізми оцінювання роботи і відповідно її винагородження можуть спонукати університетських працівників до самовідданої та продуктивної праці. Крок дванадцятий – розвивай закордонне співробітництво. Ключ до успіху на сучасному етапі розвитку вищої освіти лежить в інтенсивності міжнародної співпраці. Саме за кордоном сьогодні знаходиться та соломинка, яка ще може врятувати вітчизняні виші від повної дискваліфікації. Вітчизняний диплом не цінується сьогодні у світі не через упередженість щодо України, а через невідповідність вимогам часу знань, які за ним стоять. Вихід один – найактивніша комунікація з європейськими вишами, яка б відкрила нашим студентам та викладачам можливість хоча б часткового навчання та стажування у більш успішних партнерів. Зокрема, слід широко впроваджувати механізм подвійних дипломів з європейськими вишами, що дасть можливість студентам хоча б частину навчальної програми отримати за кордоном. P.S. Шановні однодумці, запропонований документ є лише проектом. Сподіваюся на Ваші зауваження і пропозиції до цієї програми. Думаю, спільно ми можемо створити таку платформу, яка стане дороговказом для всіх нас, всього Університету та його справжніх друзів.
    • 30.06.13 14:32
    • ФакультетуНайбільш одіозні проректори вже проводять консультації з претендентами за схемою - підтримка при обранні в обмін на лояльність.
    • 30.06.13 14:32
    • ФакультетуНайбільш одіозні проректори вже проводять консультації з претендентами за схемою - підтримка при обранні в обмін на лояльність.
    • 30.06.13 13:11
    • факультетуА про які т.зв. теплі місця взагалі йдеться? Майже всі теперішні проректори й так є завідувачами кафедр, а обирались вони на ці посади передусім колективами кафедр та радами факультетів, де й продовжать свою працю. Ректор не може вплинути на вибори деканів чи зав.кафедрами. Нема також сумніву в тому, що будь-який новий керівник університету буде спиратися на нову команду та усуне з окремих посад, в межах своєї компетенції, найбільш одіозних осіб.
    • 30.06.13 12:07
    • ФакультетПідлабузники так зализали Вакарчуку дупу, що він бідний закрив очі і проспав час для змін. Тепер пожинає плоди. А в стресовій ситуації підлабузники не помічники - самі шукають спасіння. От і будуть вони шукати когось серед університетських професорів, того ж Мальського чи когось іншого, який пообіцяє їм безпеку та теплі місця.
    • 29.06.13 21:22
    • Не факультетськомуЗавдяки мудрій порадниці Мамчур Герой перетворився на всеукраїнське посміховисько. Ото правда що з такими друзями не потрібно й ворогів.
    • 29.06.13 21:13
    • Вакарчук - ПоплавськомуЯ оберуся на наступний термін й теж почну співати! А мої проректорки підспівуватимуть на бек-вокалі - а студенти на підтанцовці - побачимо ще хто з нас більший Герой!
    • 29.06.13 21:02
    • ПопереднімБудь-хто кращий за нинішнього! Й однозначно потрібно прописати в Статуті університету норму про максимальне перебування на посаді 2 терміни!
    • 29.06.13 12:50
    • Для “попереднім”А в університеті ніхто ніколи не помічав, та й зараз такого нема, щоб Мальський з Мельником гризлися між собою або з іншими… До речі, був би найкращий варіант, якби вони між собою домовились щодо майбутніх повноважень та удвох очолили університет.
    • 29.06.13 12:15
    • Не факультетський штріхМальський до Вакарчука ходив і радився з ним про ректорство, але ж наш ректор позбувся власної думки і позиції, бо йому, як першокласнику, нав”язала свою позицію Мамчур З.І., ну бо як університет без Вакарчука, все ж завалиться, все ж продадуть і розкрадуть, все ж потоне у чварах. А шкода. Шкода університету. У теперішніх пльотках і гамноїдстві винна Дзвінка. Загубила такого чоловіка.
    • 29.06.13 11:07
    • Поплавськийу приватному вузы - господар ректор та засновник. Але навыть я 23 не керую. ще. Але буду! Герой України мав би зробити нарешті героїчний вчинок і піти на відпочинок й зайнятись наукою. а не добивати університет
    • 29.06.13 09:47
    • попереднімА уявіть на хвилинку, якби Мальський, Бойко, Вакарчук, Мельник і решта не гризлися, а пішли на вибори однією командою, обравши між собою лідера…
    • 29.06.13 08:56
    • RexuНе можна забути й того героїчного факту, що у розпал Помаранчевої революції Вчена Рада одноголосно проголосувала за позбавлення Кучми - почесного доктора ЛНУ! За що очевидно й нагородили Вакарчука зіркою Героя України!
    • 29.06.13 01:19
    • RexНе забувайте, що Іван Олександрович Вакарчук на виборах 1999 року був довіреною особою Леоніда Кучми. Тому й на ньому лежить величезна доля відповідальності за режим, за кучмізм, за багато інших недобрих справ, до яких довели Україну такі псевдо-патріоти! Цього Вакарчукові не можна забути! Він міг відмовитися, але не зробив цього, а навіть гроші брав у штабі від покійного Сенчука
    • 28.06.13 20:28
    • факультетський штріхІ що з того статусу крім статусу? За званням національного ніякого реального його підтвердження - мамчурство, кириличство, корупція, кумівство, розкрадання майна, пліткарство, бездіяльність. Національними називаються ВНЗ, які і близько не відповідають цій постановці - профанація! Чому Вакарчук за 23 роки ніби роботи не добився автономності ЛНУ, за прикладом КНУ, був міністром, були всі можливості - і Тимошенко прем”єр, і Ющенко президент, і більшість помаранчева і Верховній Раді, чому нема автономії? Добре що Героя України собі “заслужив” зі всіма прикріпленими до цього статусу пільгами і високою оплатою. Оце статус, а національний - це туфта.
    • 28.06.13 20:07
    • ПавлюкНе чіпайте Івана Олександровича! Завдяки його принциповій позиції університет отримав статус національного!
    • 28.06.13 18:53
    • А у ЛНУ Вакарчук був проти!У Франківську відкриють Інститут Конфуція
      Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника до кінця цього року завершить технічні процедури створення Інституту Конфуція, повідомив сьогодні ректор університету, професор Ігор Цепенда.
      Він зустрівся з делегацією Тяньшуйського педагогічного університету з Китаю, що визначений партнером українського вишу.
      За словами Цепенди, «підходимо до фіналізації надзвичайно складного шляху створення Інституту Конфуція, а сам Інститут – це значно ширше питання за мовне, це філософія, це культура, це можливість міжцивілізаційного діалогу».
      Орієнтовна вартість такого проекту – сто тисяч доларів.
      Івано-Франківськ є єдиним центром китаїстики в Західній Україні, тут десять років діє відділення китайської мови, на якому зараз навчається 45 студентів. Вже є магістри китайської мови, які мають дипломи Китаю, і незабаром будуть перші кандидати наук з китаїстики. Про відкриття Інституту Конфуція в місті говорять уже кілька років.
      У світі діє понад 150 Інститутів Конфуція, в Україні наразі їх чотири – у Києві, Луганську, Харкові й Одесі, місяць тому підписана угода про відкриття ще одного такого закладу в Києві, збираються відкривати їх і в інших місцях, зокрема, в Маріуполі. Через Інститути Конфуція, які створюються і діють у світі за підтримки уряду Китаю, ця країна поширює китайську мову і культуру.
      Джерело: Радіо Свобода http://www.radiosvoboda.org/content/article/25030281.html
    • 28.06.13 14:24
    • Претендентові 2Забув - найголовніше
      8. Туалети в головному корпусі привести у відповідність з існуючими санітарно-гігієнічними нормами.
      9. Зняти розділ про Охорону праці з випускних робіт студентів (а заодно зменшити й кількість нікому непотрібної писанини викладачів).
      10. Ліквідувати посаду проректора з виховної роботи - як елемент тоталітарного (совкового) минулого.
      Поклястися на Біблії, про готовність звільнити посаду після перебування на ній 2 терміни.
    • 28.06.13 14:17
    • Претендентові1. Оприлюднити результати фінансово-господарської діяльності ЛНУ (і насамперед відомості про преміювання).
      2. Добиватися оплати праці викладачів у відповідності з статусом національно-дослідного університету.
      3. Перейти на однозмінну форму навчання студентів.
      4. Запровадити систему належного оцінювання праці викладачів в залежності від результатів (розробки курсів, посібників, підручників, статей (особливо в іноземних журналах), монографій, участь у конференціях (особливо міжнародних).
      5. Розробити систему матеріально-технічного оснащення навчального процесу (забезпечення компютерами, проекторами, Інтернетом, крейдою )))
      6. Привести їдальню університету до стану в якому її можна було б використовувати за призначенням.
      7. Оприлюднити команду проректорів, яку збирається призначити у разі свого обрання.
    • 28.06.13 09:04
    • Вченій РадіПодивіться на себе і світ - Московський університет на 80 місці! А “провідного” навіть не видно серед 500 університтів! Опустіться на землю грішну - збийте з себе пиху й формуйте належні умови для викладачів і студентів - а не проректорів та секретарок - отоді на щось зможете й розраховувати!
    • 28.06.13 08:51
    • Проректорові з наукової роботиАкадемічний рейтинг університетів світу складається в інституті вищої освіти Шанхайського університету Цзяо Тун (Institute of Higher Education of Shanghai Jiao Tong University) і включає в себе основні вищі навчальні заклади, ранжирувані відповідно до формули, яка враховує:
      •випускників-лауреатів Нобелівської або Філдсівської премії (10%),
      •співробітників-лауреатів Нобелівської або Філдсівської премії (20%),
      •«часто цитованих дослідників в 21 категорії» (20%),
      •статті, опубліковані в журналах Nature або Science (20%),
      •індекси цитування для природничих та гуманітарних наук Інституту наукової інформації, а також індекси провідних журналів Arts and Humanities Citation Index (20%)
      •розмір цього університету (10%)
      Методологія викладена в академічній статті її укладачами Лю Няньцаем і Чен Іном. Вони пояснили, що первинною метою цього рейтингу було бажання «з’ясувати, яким є розрив між китайськими університетами та університетами світового класу, зокрема з точки зору академічної та науково-дослідної діяльності».
      Вперше Академічний рейтинг університетів світу (ARWU) був опублікований в червні 2003 р. З тих пір, незважаючи на критику ряду дослідників і ректорів з різних країн світу, багато відомих ВНЗ, організацій та ЗМІ охоче посилаються на результати ARWU.
      Вважається одним з трьох найбільш впливових міжнародних університетських рейтингів.
      Сайт рейтингу: Academic Ranking of World Universities
    • 27.06.13 22:06
    • РекторовіВчена Рада ЛНУ приймає рішення про вимоги до співшукачів на наукові посади - серед них вимога про те, що доцент та професор повинні мати не менше однієї статті в закордонному журналі та ще з грифом - ISO. Запитання - чому я український учений, який працюю в українському вузі, читаю лекції для українських студентів і проходжу атестацію перед українською Вченою Радою повинен звітуватися про свій внесок у підняття зарубіжної науки! Покажіть мені де ще хоч в одному зарубіжному закладі діють такі меншовартісні вимоги? До того ж нагадую, що статус науково-дослідного ви отримали й вимоги ваші як до відповідного закладу - от тільки підвищити платню вдвічі викладачам якось забули! Ось і получається - вимоги як у наково-дослідному - а платня й навантаження - як у звичайному. Й робите вигляд що усе в порядку!
    • 27.06.13 09:54
    • біологА ще розкажіть як правосвідомі викладачі та адміністрація перелякано шукали злодія сейфів на біологічному факультеті. Навіть детектор брехні з юридичного притягнули! Ганьб а і сором. Їм хабарі з сейфу покрали. а вони цирки влаштовують!
    • 26.06.13 23:16
    • вакарчуковіКоманді не кажіть! У них там і без того передінфарктні стани! А дізнаються, що знайшли їм заміну, то винесуть зі злості з того універу рештк того, що ще винести не встигли…
    • 26.06.13 23:05
    • хто є хто?Дивно, але якою б не була публікація, коментарі завжди однакові - злі та агресивні. Чого б це? Одна лише згадка про універ викликає шквал негативних емоцій. І справа тут не у будівлі Галицького сейму. Видно діюча влада таки випила співробітникам ЛНУ немало крові…
    • 26.06.13 22:55
    • !Ця т.зв. команда вже почала працювати над програмою подальшого “розвитку” університету, тобто переймається його “пакращєнням”!
    • 26.06.13 22:40
    • вакарчука я не мовчу, я [***] принишк, щоб побачити всіх і вся. і та вся для мене вікривається як вся. документи подав минулого тижня. так що вперьйод до перемоги. обіцяю вам нову команду без мамчур, без крохмального, без котура і всіх моїх любих секретарок. обіцяю вам точно, але їм ще нічого не сказав, бо обідяться - це ж моя команда, команда розвитку, і команда, що і зараз “втілює” в життя мою програму - львівський університет - сучасний европейський університет.
    • 26.06.13 22:32
    • народуНа жаль, його підштовхнули зробити величезну помилку-взяти участь в конкурсі… Для чого??? З якою командою??? З якими новими ідеями??? Він зробив дуже багато для університету у доміністерський період, але його невміння розбиратись в людях, здатність оточувати себе різними псевдопатріотами, якийсь зовсім дивний підбір управлінських кадрів призвели до теперішньої ситуації. Треба йти з гідністю та підтримати найдостойнішого кандидата. В колективі практично нема сумнівів, що Іван Вакарчук ректором більше не стане, але великі сумніви є навіть в тому, що він посяде друге місце… Таке враження, що поважною людиною [***] маніпулюють.

Кометарів немає

Коментарів поки що немає.

RSS-канал коментарів цієї статті. URI повідомлення (трекбек)

Вибачте, форму коментарів наразі закрито.

Працює на основі WordPress